Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Кичматися, -юся, -єшся, гл. Копаться, возиться. Кичмався дома то над сим, то над тим.
Переливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перелитися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл.
1) Переливаться, перелиться.
2) Литься черезъ верхъ, переливаться, перелиться черезъ верхъ.
Побарложитися, -жуся, -жишся, гл. Поваляться въ грязи.
Поженихатися, -хаюся, -єшся, гл. Поухаживать. Подивись, оглянься, який же я вдався! Хиба даси півталіра, щоб поженихався.
Пообмивати, -ва́ю, -єш, гл. Обмыть (во множествѣ). Пообшивав ноги.
Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Чого бик навик, того й реве. На синьому морі лютий змій реве. 2) Орать, заорать, крикнуть. Ви передержанці! — ревнув писарь, — вы передержуєте біглих! Ревнув, мов у маточину, — як бугай. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. Оце ще рева реве! Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. А Михаїл в трубу реве на всю губу. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Реви, завірюхо, засип його снігом! 7) О колоколѣ: сильно звонить. Всі дзвони ревуть, — уже ж того козаченька ховати несуть. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. Реве гарматами Скутара, ревуть, лютують вороги. Як став місяць серед неба — ревнула гармата. 9) О землѣ: гудѣть. Летить ізнов змій, аж земля реве.
Смугастий, -а, -е. = смугнастий.
Шварний, -а, -е. = моторний. Варуй же ся, шварне дівча, з чорними бровами.
