Бутинник, -ка, м. = бутинарь.
Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. Валяється, як свиня в барлозі. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
До́товп, -пу, м. Доступъ. до́товпу нема́є. За тѣснотой, давкой нельзя протиснуться, пробраться. А далі, далі, спасибі людям, як розвередувались та розібрались добре та пустили на всі заставки, так і дотовпу нема в пеклі.
Миротво́рний, -а, -е. Примиряющій.
Падь, -ді, ж. 1) = падина. 2) Падежъ скота. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Падь пала (шкодлива на хліб роса). 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала.
Переламуватися, -муюся, -єшся, сов. в. переломи́тися, -млюся, -мишся, гл.
1) Переламываться переломиться. Я на той ціпок як ізоперсь, то піпок переломивсь.
2) Дѣлиться, подѣлиться съ кѣмъ чѣмъ либо, переломивъ его. Нехай вона (молода) возьме окраєць та переломляться (з молодим) пополам. Возьми, дочко, та переломіться та з'їжте.
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Присядки, -док, ж. мн. Въ выраж.: у присядки. Въ присядку. А я в скоки та у боки, у присядки та у долоні.
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. 3) Ненужный, безполезный. Пусте зілля. Сорная трава.
Реля, -лі, ж.
1) Чаще во мн. ре́лі. Качель. Пішли на релі поколихаться.
2) = ліра.