Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади.
Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи!
Захолітаты, -таю, -єш, гл. Заколебать, зашатать.
Метени́ця, -ці, ж. Вощинная моль.
Пробавити, -влю, -виш, гл. Промедлить, употребить время. Цілий ранок на тому пробавить.
Ревливий, -а, -е. 1) Плаксивый. Ревлива дитина.
2) Крикливый, ревущій. Ревлива корова.
Розмандруватися, -руюся, -єшся, гл. Предаться странствованію, бродяжничеству.
Химородь, -ді, ж.
1) = химорода. Почав вже химороди строїти.
2) = хамородь.
Хитро нар.
1) Хитро. Хочеться так, щоб хитро-мудро та невеликим коштом.
2) Скоро, быстро. Вода хитро іде та вали б'є. Ум. хитренько.
Худчина, -ни, ж. Худоба.
