Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирубати

Вирубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вирубати, -баю, -єш, гл. 1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс. 2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь. 3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів. 4) ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п'є Сава і гуляє, ляхом вирубає. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУБАТИ"
Журахви́на, -ни, ж. = журавлина.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Затісня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Тѣснить, стѣснять. Мнж. 180.
Змантити, -нчу, -тиш, гл. Обмануть, обмошенничать. Шух. І. 85.
Моло́шничок, -чка, м. Ум. отъ моло́шник.
Набряка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. набря́к(ну)ти, -кну, -неш, гл. 1) Набухать, набухнуть. Набрякнуть (шкури) водою в Дніпрі. ЗОЮР. II. 28. 2) Напухать, напухнуть. Чірка дуже болить, — бач як набрякла. Зміев. у.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Утікачів, -чева, -ве Принадлежащій бѣглецу. Шейк.
Хрипко нар. Хрипло. Левиц. І. 119. Хрипко йде сопілка. Кіевск. у. Ум. хрипкенько.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана. К. XII. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРУБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.