Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибірати

Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. Єв. Л. XI. 25. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. Грин. III. 250. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Чуб. V. 733. Дівчата гарні, усі прибрані. Кв. Прибери пень, то й пень покращає. Г. Барв. 414. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Грин. ІІІ. 76. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. Грин. II. 191. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. К. Гр. Кв. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. МВ. О. 1862. І. 73)розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. ЗОЮР. І. 76. Прибрали мок способу літати по воздусі. Дещо. Стали ляхи способ прибірати. АД. II. 113. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. Ном. № 8101. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Г. Барв. 507. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько. МВ. (О. 1862. III. 36).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІРАТИ"
Висхнути Cм. висихати.
Гостюва́ння, -ня, с. Пребываніе въ гостяхъ. К. ЧР. 395.
Задвижа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = задвигтіти.
Личма́н, -на, м. 1) Старшій пастухъ, чаще: старшій пастухъ овецъ. О. 1862. X. 45. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Ном. № 752. Змалечку біля овець. Ось уже років з двадцять, як личманом. 2) Жетонъ, крупное металлическое украшеніе, носимое женщинами на шеѣ. 3) Оплеуха. Дав му личмана. Вх. Зн. 33.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного. Гол. І. 191.
Подовшити, -шу́, -ши́ш, гл. = подовжити. Покоротити можна, а подовшити вже ні. Нѣжин. у.
Пришанувати, -ную, -єш, гл. Угостить, принять гостей. І до людей було піде, і сама пришанує. О. 1861. X. 38.
Саксаган, -ну, м. Конецъ, смерть. Борз. у. Там йому саксаган. Ном. № 14081.
Сухарина, -ни, ж. = сухарь. Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарипи. Мил. 80.
Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.