Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибірати

Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. Єв. Л. XI. 25. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. Грин. III. 250. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Чуб. V. 733. Дівчата гарні, усі прибрані. Кв. Прибери пень, то й пень покращає. Г. Барв. 414. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Грин. ІІІ. 76. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. Грин. II. 191. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. К. Гр. Кв. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. МВ. О. 1862. І. 73)розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. ЗОЮР. І. 76. Прибрали мок способу літати по воздусі. Дещо. Стали ляхи способ прибірати. АД. II. 113. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. Ном. № 8101. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Г. Барв. 507. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько. МВ. (О. 1862. III. 36).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІРАТИ"
Зви́дитися, -диться, гл. безл. Показаться. Се тобі... звидилось, що я хмурний. О. 1862. VIII. 11.
Клевецъ, -вця, м. 1) Молотокъ. Доле, доле, ліпше сповить, чи клевцем убити, як так коротати. Федьк. Цигане в лузі в два клевці ковали. Федьк. Поэз. І. 18. 2) Молоточекъ для клепанія косъ. Мнж. 182. Шух. І. 169. Kolb. І. 64. Ум. кле́вчик.
Наї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Наѣздиться. Дарованим конем не наїздишся. Ном. № 4614.
Непохитність, -ности, ж. Стойкость. Желех.
Охрести, -тів, м. Принадлежности крестнаго хода: хоругви, кресты и пр. Оттут то було плачу, як охрести та мари принесли. МВ. (О. 1862. І. 87). ЗОЮР. II. 285.
Пасина, -ни, ж. Плохой поясъ. Вх. Зн. 47.
Саж, -жа, м. 1) Хлѣвъ, мѣсто, куда затворяютъ животное для откармливанія. Чуб. VI. 393, 395. К Різдву Максим у саж закинув кабана. Бор. 72. А де отті? невже в сажах годує хам собі на сало? Шевч. 2) Плетеная изъ лозы овальная корзинка, по формѣ напоминающая яйцо; она погружается въ воду и ней въ хранится поймання рыба.
Ураз Ii, -зу, м. 1) = враза. Він хотів ураз зробити мені вилами. Новомоск. у. Живим би її вразом вразило. МВ. (О. 1862. І. 98). Ураз в обох озвався з тяжкої розлуки. Мкр. Н. 39. 2) Матка, Uterus. Ураз виходе. Выпаденіе матки. Волч. у. Ум. уразочок. Мил. 33. Ув. уразище. Чуб. IV. 5.
Хатник, -ка, м. Домосѣдъ. (Гуцульщина. Отъ В. Дорошенка).
Щабель, -бля, м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полудрабку. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 403. Упала з драбини, щабель уломився.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.