Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибірати

Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. Єв. Л. XI. 25. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. Грин. III. 250. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Чуб. V. 733. Дівчата гарні, усі прибрані. Кв. Прибери пень, то й пень покращає. Г. Барв. 414. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Грин. ІІІ. 76. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. Грин. II. 191. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. К. Гр. Кв. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. МВ. О. 1862. І. 73)розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. ЗОЮР. І. 76. Прибрали мок способу літати по воздусі. Дещо. Стали ляхи способ прибірати. АД. II. 113. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. Ном. № 8101. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Г. Барв. 507. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько. МВ. (О. 1862. III. 36).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІРАТИ"
Буковенний, буковий, -а, -е. Буковый. ЕЗ. V. 229. Ліс буковий. Шух. І. 177. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Чуб. ІІІ. 459. Скажи зробити буковую труну. Чуб. V. 631.
Вирівнювати, -нюю, -єш, сов. в. вирівняти, -няю, -єш, гл. Выравнивать, выровнять.
Голубий, -а, -е. 1) Голубой. В голубий жупан приберися. Макс. (1849) 108. 2) О масти вола: темно-сѣрый. КС. 1898. VII. 41., Ум. голубенький, голубесенький. А хто любить чорні очі, а я голубенькі. Мет. 16.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
За́вертень, -тня, м. Веревка или деревянное кольцо, которыми прикрѣпляютъ оглоблю къ санямъ. Сим. 37. Нічим вовкові блювати, так завертнями. Ном. № 2823.
Зажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зажа́ти, -жну́, -не́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать начало жатвы, начинать, начать жать. Родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ. Ми, старії, тілько поїдемо поле зажати — молодіж заохотити. Станем удвох, по постаті прійдемо, нажнем удвох снопок, поблагословимо своїх робітників, та й додому з снопом первачком. Г. Барв. 16. 2) Зарабатывать, заработать жатвой. Я зажала торік штирі карбованці. Камен. у. Зажнемо якого снопа. Г. Барв. 435. 8) При жатвѣ захватывать, захватить часть чужой нивы. Рядом жала удова, та все в його десятину і зажина. Драг. 71.
Зрікатися, -каюся, -єшся, гл. = зрекатися.
Рушний, -а, -е. Подвижной, проворный. Вх. Лем. 463.
Тонконіг, -но́га, м. 1) Имѣющій тонкія ноги. Шейк. 2) Названіе растеній: a) Festuca ovina L. ЗЮЗО. І. 123. б) Kolleria cristata Pers. Анн. 183. в) Роа trivialis L. Анн. 261.
Штіль, -ля, м. см. сапіна Шух. І. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.