Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибірати

Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. Єв. Л. XI. 25. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. Грин. III. 250. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Чуб. V. 733. Дівчата гарні, усі прибрані. Кв. Прибери пень, то й пень покращає. Г. Барв. 414. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Грин. ІІІ. 76. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. Грин. II. 191. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. К. Гр. Кв. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. МВ. О. 1862. І. 73)розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. ЗОЮР. І. 76. Прибрали мок способу літати по воздусі. Дещо. Стали ляхи способ прибірати. АД. II. 113. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. Ном. № 8101. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Г. Барв. 507. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько. МВ. (О. 1862. III. 36).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІРАТИ"
Буздерево, -ва, с. = буз. Полт.
Володарський, -а, -е. Владѣтельный; владѣльческій.
Заци́тькати Cм. зацитькувати.
Золотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Позлащаться; казаться золотымъ. Ще сонечко не піднялось, хмарний Кавказ не золотився. Мак. Г. 37.
Клопотня, -ні́, ж. Хлопоты. Не думаючи прогнівити Бога, перемішував слова молитви з хазяйською клопотнею. Левиц. І. 246.
Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! Грин. III. 656. 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком. Рудч. Ск. І. 21.
Напе́вно нар. Навѣрное.
Повноспиний, -а, -е. Имѣющій ровную и широкую спину. Це віл повноспинний, — везтиме добре. Волч. у.
Посувати, -ва́ю, -єш, сов. в. посунути, -ну, -неш, гл. 1) Подвигать, подвинуть. Посувай колоду далі. Харьк. Посунувши хліб, що завсегда лежить на столі, к покутю, сів на лавку. Кв. 2) Идти, пойти, отправляться, отправиться. Кобиляча голова посунули з хати. Чуб. II. 66. Насуне бриль на мб, так собі й посуне з хати. О. 1861. X. 28. Готово! парус роспустили, посунули по синій хвилі. Шевч. 441.
Розгейкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгайкатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.