Гнойовик, -ка, м. = гнояк.
Грі́мно нар. О звукѣ: сильно, громко. Стукнув у віконечко грімно. Починай, Солохо, — ти ж громній співаєш.
Камка, -ки, ж. 1) Головной женскій уборъ. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. 2) Морская трава.
Кілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлывать, забирать стѣну вертикально поставленными жердями. Кілювати хату.
Надрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. надірва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Надрываться, надорваться.
Несвітній, -я, -є., несвітський, -а, -е. Необыкновенный, небывалый, неестественный, сверхъестественный. Щоб же тебе побив несвітський сором. Це вже несвітський сором сидіти в острозі.
Пашистий, -а, -е. = пашний. Пашиста солома.
Підклонити, -ся. Cм. підклоняти, -ся.
Черкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ черкати. 1) Черкнуть, быстро провести одну черту. Черкнув раз пером та й уже. 2) Рѣзнуть. Черкнув ножем, — так кров і бризнула. 3) Выпить сразу. Черкнув чарку, утерся й пішов. 4) Побѣжать, броситься. А я черкну як ластівка та до перелазу. Черкнув із неба, аж курить. 5) Ударить. Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре. 6) Бросить, швырнуть. Так черкнув ним (хлопцем) об землю, що аж загуло. Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука.
Штрикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Колоть, пырять, тыкать. Штрика в усі.
2) Прыгать. Почерез ті колоди він штрикав.
