Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибірати

Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. Єв. Л. XI. 25. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. Грин. III. 250. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Чуб. V. 733. Дівчата гарні, усі прибрані. Кв. Прибери пень, то й пень покращає. Г. Барв. 414. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Грин. ІІІ. 76. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. Грин. II. 191. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. К. Гр. Кв. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. МВ. О. 1862. І. 73)розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. ЗОЮР. І. 76. Прибрали мок способу літати по воздусі. Дещо. Стали ляхи способ прибірати. АД. II. 113. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. Ном. № 8101. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Г. Барв. 507. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько. МВ. (О. 1862. III. 36).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІРАТИ"
А́рніка, -ки, ж. Раст.: баранникъ горный, Arnica montana. Шух. І. 21.
Безлюдувати, -дую, -єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.
Блявкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. К. ЧР. 313. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.
Кабанник, -ка, м. 1) Торгующій свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, рѣжущій свиней.
Несила, -ли, ж. Безсиліе, немочь. hесила мені це зробити. Я не въ силахъ это сдѣлать. Така її досада гризе, що вони вкупці, а розлучити несила. МВ. (О. 1862. III. 46).  
Перелягати, -гаю, -єш, сов. в. перелягти, -ляжу, -жеш, гл. Перелегать, перелечь.
Понасолоджувати, -джую, -єш, гл. Насластить (во множествѣ).
Стрик, -ку, м. = стрий. Вх. Уг. 270.
Угляний, -а́, -е́ ? По-при пшеницю угляний гостинець. Гол. IV. 107.
Шарконути, -ну, -неш, гл. Рѣзнуть косой. Як би гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву. Мир. ХРВ. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.