Византієць, -тійця, м.
1) Житель Византіи.
2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн.
Винянчитися, -чуся, -чишся, гл. Вынянчиться.
Відьмак, -ка, відьман, -на, відьмарь, -ря, відьмач, -ча, м. Колдунъ. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний.
Ґо́нтя, го́нтя, -тя, с. = Ґонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита.
Квартиронька и квартирочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.
Квашення, -ня, с. Квашеніе.
Повбивати, -ва́ю, -єш, гл. Перебить, убить (многихъ). Той кінь їх повбивав. В одній хаті три татарюги сидять посеред хати... От наші їх повбивали... і повернули додому.
Прогромаджувати, -джую, -єш, сов. в. прогрома́дити, -джу, -диш, гл. Прогребать, прогресть. Прогромадив ямку і заховав кость.
Рантушина, -ни, ж. = рантух.
Умотувати, -тую, -єш, сов. в. умотати, -таю, -єш, гл. Обматывать, обмотать. Кравець у хвіст руки як умотав, так вовк там трохи не ґиґнув. Треба.... чорного кота вмотати в ятерину. Умотай мене цим прядівом. Умотала його мідними дротами.
