Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибрехати

Прибрехати Cм. прибріхувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБРЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБРЕХАТИ"
Батожити, -жу, -жиш, гл. Бить кнутомъ.
Відерковий, -а, -е. Ведерный.
Дорива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. дорва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Дорываться, дорваться.
Лупа́к, -ка, м. Преим. во мн. лупаки́. Шелуха и крупные отруби, остающіеся послѣ просѣиванія муки. Вас. 175.
Обжалуватися, -луюся, -єшся, гл. Нажаловаться, пожаловаться. Се, бачу, вони вам і обжалувались. Кв.
Посилитися, -люся, -лишся, гл. Подкрѣпиться.
Ручитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Ручаться. Хто ручиться, той і мучиться. Ном. № 10661. Не ручись не то що за рівного батька, а за свою пазуху. Ном. № 6827.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний! АД. II. 11.
Тимуль меж., выражающее веденіе скотины. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1089.
Шугонути, -ну, -неш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222. За мною шугонуло й товариство. К. ЦН. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБРЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.