Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибажний

Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБАЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБАЖНИЙ"
Бісний, -а, -е. = біснуватий. Фр. Пр. 59.
Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Зажо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Заболѣть отъ жары (о жирныхъ животныхъ). Зажохавсь віл. Камен. у.
Зашумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Ззира́тися, -раюся, -єшся, сов. в. ззирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Переглядываться, переглянуться. Усі люде ззираються, сміються шпиком, що з того буде. Кв. II. 273. Ззирались тоді між собою ученики. Єв. І. XIII. 22.
Кочовище, -ща, с. Кочевье. К. мн. XI. 142. К. ПС. 111.
Окоммкнуть нар. Въ одно мгновеніе, мигомъ. Угор.
Слідок, -дка, м. Ум. отъ слід.
Спусткувати, -ку́ю, -єш, гл. = спустіти. Її світлиця спусткувала. Греб. 320.
Унаслідувати, -дую, -єш, гл. Унаслѣдовать. Кого Бог благословляє, унаслідує той землю. К. Псал. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБАЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.