Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибажний

Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБАЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБАЖНИЙ"
Брехунець, -нця, м. 1) Ум. отъ брехун. 2) Адвокатъ (насмѣшливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. І. 253.
Жаро́к, -рку́, жаро́чок, -чку, м. Ум. отъ жар.  
Заги́рити, -рю, -риш, гл. Утратить, растратить. Напірне маєток. Вх. Зн. 18.
Заті́сувати, -сую, -єш, сов. в. затеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. 1) Обтесывать, обтесать, заострять, заострить. 2) Только сов. в. Начать тесать.  
Козакин, -на, м. Козакинъ. Вийняла жінка з скрині мій милиціонний козакин, що порвалось — позашивала. Стор. І. 161.
Ліп'я́нка, -ки, ж. = ліплянка. Одтвори, мати, ліп'янку, ведемо ті міщанку. Гол. IV. 364.
Прогреміти, -млю, -миш, гл. Прогремѣть.
Розсільниця, -ці, ж. Родъ щей изъ кислой капусты и кукурузной муки. Вх. Зн. 60.
Улюбляти, -ляю, -єш, сов. в. улюбити, -блю, -биш, гл. 1) Только несов. в. Долюбливать. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. МВ. (КС. 1902. X. 143). 2) Только сов. в. Полюбить. Дуже вже цього хлопця улюбила. Зміев. у. Голуба убив, голубку влюбив. Чуб. V. 246. Я улюбив що. Мнѣ понравилось что-нибудь. Дав нам привелей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо. К. ЧР. 225.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБАЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.