Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибажний

Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБАЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБАЖНИЙ"
Бавна, -ни, ж. = бавовна. Желех.
Бровиця, -ці, ж. Бровь, бровка. І очиці, і бровиці. КС. 1884. VI. 357.
Гука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Случаться, совокупляться. Вх. Уг. 234.
Захляпатыся, -паюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Вх. Уг. 239.
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
М'ятни́й, -а́, -е́. Мятный.
Надру́бувати, -бую, -єш, сов. в. надруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Надрубывать, надрубить, подрубывать, подрубить. Як вже надрубав дуже, — дуб похилився. О. 1862. V. 82. 2) Надсѣкать, надсѣчь.
Пакунок, -нку, м. 1) Тюкъ. 2) Дорожныя вещи, дорожные узлы и пр. Ціла низка жидів провожала нас через річку, силоміць переносячи наші пакунки. Г. Барв. 28.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.
Шапошник, -ка, м. 1) = шапкарь. Вас. 156. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБАЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.