Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці.
Камуз, -зу, м. Мелкіе куски. Зухвальцу на камуз роспасти. Cм. гамуз.
Пайстра, -ри, ж. = вибійка.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух.
Попереповняти, -няю, -єш, гл. Переполнить (во множествѣ).
Пробурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть бургомистромъ.
Сівкий, -а́, -е́ 1) Сыпучій.
2) Много пространства засѣвающій (о зернѣ). Оце зерно — як мак, сівкіше, ніж пирій.
Трунковий, -а, -е. Относящійся къ напиткамъ.
Швалька, -ки, ж. Гусеница мотылька Sphinx pinastri.
Шпиртати, -таю, -єш, гл. = шпортати.
