Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пречиста

Пречиста, -тої, ж. Пречистая. Эпитетъ Богоматери. Благослови, Боже, Пречиста Госпоже. Мил. Св. 3. Безъ существительнаго употребляется въ значеніи: Богоматерь, также образъ Богоматери и нижепоименованные праздники въ честь ея. Ой там ішла Пречистая, Пречистая Мати Божа. Чуб. ІІІ. 367. На Иордані тиха вода стояла, там Пречиста свого сина купала. Чуб. III. 449. Перша Пречиста. Успеніе Пресв. Богородицы (15 августа). ХС. I. 78. Друга Пречиста. Рождество Пресв. Богородицы (8 сентября). ХС. І. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЕЧИСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЕЧИСТА"
Бенкетування, бенькетува́ння, -ня, с. Пированіе.
Биндюк, -ка, м. = чміль. Вх. Пч. II. 26.
Гарбарство, -ва, с. Скорнячество. Правоб.
Джеджелу́ха, -хи, ж. = Дженджеруха. Е, у неї в хаті там так чисто та славно. Вона така джеджелуха, шо на все село. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Загра́ти Cм. загравати.
Змигнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть. І оком не змигнуть, як... звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.  
Підкапостити, -щу, -стиш, гл. Подгадить, повредить тайкомъ.  
Покутник, -ка, м. Кающійся, отбывающій покаяніе, эпитемію.
Порозчухувати, -хую, -єш, гл. Расчесать (тѣло во многихъ мѣстахъ).
Роспарювати, -рюю, -єш, сов. в. роспарити, -рю, -риш, гл. Распаривать, распарить. Вас. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЕЧИСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.