Допи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. допита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, выспрашивать, выспросить. Царь допитується: чого ти, дочко, журишся? допита́тись сло́ва. Узнать рѣшеніе. Поїхали до свата слова допитаться. 2) Находить, найти кого либо при помощи разспросовъ. Скоро козак нетяга Насті Горової, кабашниці степової допитався, зараз у світлицю вбрався. Допитався до того багатого купця.
Заверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. заверну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Заворачиваться, завернуться, поворачиваться, повернуться. 2) Ворочаться, воротиться, возвращаться, возвратиться. Біжи, біжи, дитя моє, не барися: на сінечному порозі завернися. Тебе, серце, не покину, хоть покину, — завернуся, до серденька пригорнуся. Заверніться, тату, додому, — я й сама піду.
Кудовчати, -чу, -чиш, гл. Взъерошивать, спутывать (о волосахъ, шерсти).
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ!
Побгатися, -бгаюся, -єшся, гл. Сложиться складками, скомкаться. Погано ти одежу поскладала, бач, як усе побгалося.
Порозскакуватися, -куємося, -єтеся, гл. То-же, что и розскочитися, но во множествѣ.
Роскашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Фарисейський, -а, -е. Фарисейскій.
Шуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Шутить. Шуткує з неї. Шуткуй, глечичку, поки ушко відірветься.
