Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приблудити

Приблудити, -ся, -джу, -ся, -диш, -ся, гл. Заблудившись или блуждая прійти куда. Чуб. V. 350. Приблудили к Дунаєчку. Чуб. III. 486. Дівчинонька по гриби ходила, в зеленому лісі заблудила, приблудила к зеленому дубу. Чуб. V. 346. Пішов же він по пущах блудити; блудив же він сім год і чотирі, приблудився к обідній годині. Мет. 359.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБЛУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБЛУДИТИ"
Забухи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять глухо и сильно.
Зби́ти, -ся. Cм. збивати, -ся.
Зернаї́стий, -а, -е. = зернистий. Мнж. 181.
Качалковий, -а, -е. Относящійся къ качалк'ѣ.
Каштелянство, -ва, с. Достоинство кастеляна. Владики роздавали манастирські маєтности, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства. Левиц. І.
Ключа, -чи, ж. 1) Деревянный крюкъ. Cм. ключка 2. Шух. І. 109. 2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. Cм. Макс. (1834), 71. АД. І. 161.
Повиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Кв. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила. Ном. № 4268.
Повідкушувати, -шую, -єш, гл. Откусить (во множествѣ).
Промітувати, -тую, -єш, гл. Развѣшивать (кожу). Шух. І. 253.
Рівня, -ні, ж. Пара, равный по положенію, по состоянію, по характеру. Кінь волу не рівня. Ном. № 1022. Ти багач, я убога — не рівня з тобою. Чуб. V. 330.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБЛУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.