Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приблудити

Приблудити, -ся, -джу, -ся, -диш, -ся, гл. Заблудившись или блуждая прійти куда. Чуб. V. 350. Приблудили к Дунаєчку. Чуб. III. 486. Дівчинонька по гриби ходила, в зеленому лісі заблудила, приблудила к зеленому дубу. Чуб. V. 346. Пішов же він по пущах блудити; блудив же він сім год і чотирі, приблудився к обідній годині. Мет. 359.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБЛУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБЛУДИТИ"
Базіка, -ки об. Болтунъ, балагуръ. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Бойня, -ні, ж. Драка. Дивись, яка онде бойня. Кіев. г.
Зато́чувати, -чую, -єш, сов. в. заточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Закатывать, закотить. Ой деж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози. Н. п. Заточи воза в клуню. Н. Вол. у. 2)в пику. Ударить по лицу, дать въ морду.
Кабутати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ, то другимъ концомъ.
Кісонька и кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Підколоти Cм. підколювати.
Прикроплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прикропи́тися, -плюся, -пишся, гл. Быть побрызганнымъ сверху.
Роздявити Cм. роздявляти.
Таїнство, -ва, с. Таинство. Таїнство странноє і в Віфліємі чудо явноє. Колядка. Шейк.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24. 2) = міздря. Вас. 153, 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБЛУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.