Браташшя, -шя, с. соб. Братцы. Употребл. преимуществ. какъ слово обращенія. Якої ж зам, браташшя, заспівати?
Згляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. згля́нути, -ну, -неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Зглянь на Христа єдина. Тільки зглянути на твої очі, той знать, скільки вони сліз вилили. — о́ком. Охватить взглядомъ. Коло її хати був великий луг, скільки оком зглянуть.
З'єдно́чити, -чу, -чиш, гл. = з'єднати 1. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра, — ти ж бо його ім'я з своїм ім'ям навіки з'єдночив.
Маму́ся, -сі, ж. Ум. отъ мама.
Наві́й, -во́ю, м. Навой, валъ въ ткацкомъ станкѣ. наво́їв два: ве́рхній, горі́шній — находится сзади, — и спі́дній, до́лішній помѣщается ближе къ ткачу, въ нижней части станка, оба идутъ параллельно сидѣнью ткача; у обоихъ на правомъ концѣ по зубчатому колесу, которое называется въ Галиціи также сучка или триб; галицкій триб (въ долішньому навої) для поворачиванія своего имѣетъ еще четыре ручки; для того, чтобы навій удерживался неподвижно, въ зубцы ко́леса упирается ходящій на винтѣ, искривленный брусокъ дерева, различн. формы, назыв. цуґа, а въ Галиціи пе́сик или (въ горішньому навої) сука. Въ каждомъ навоѣ есть выдолбленный желобокъ, называемый ґа́ра, жолобе́ць: въ эти желобки, при помощи особаго снаряда, наз. яштруб, ля́шток, прут, прикрѣпляются куски полотна, къ которымъ привязывается обоими концами осно́ва; послѣдняя навита на ве́рхній навій, отъ котораго проходитъ сквозь начиння и бе́рдо (блят) черезъ маґіль (гал.) подъ штаком къ спідньому навою; поворачиваясь по направленію къ ткачу, верхній навій разматываетъ основу, которая, уже въ видѣ полотна, наматывается на спідній навій. Cм. варстат, кросна. Первыя названія изъ помѣщенныхъ здѣсь — вторыя и третьи — . Ум. навійчик.
Обтовкти, -вчу, -чеш, гл. Обтолочь.
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Постолянка, -ки, ж. Раст. Aster.
Статурний, -а, -е. 1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ.
Шкипа, -пи, ж. = скипка.
