Вустілка, -ки, ж. = устілка. Треба в новий чобіт услати вустілку з сіна або з соломи.
Ґедзу́нок, -нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти.
Золити, -лю, -лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Золиш полотно. 2) Грызть голову. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш?
Зугледіти, -джу, -диш, гл. Замѣтить, подмѣтить.
З'яструбіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться подобнымъ ястребу. Коли сова з'яструбіє, то вище сокола літає.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався.
Переправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. переправити, -влю, -виш, гл. Переправлять, переправить.
Присташ, -ша, м. Мужчина, который не беретъ жену на свое хозяйство, но самъ идетъ въ женинъ домъ и на женино хозяйство.
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ум. цибатенький.
Чорноморка, -ки Черноморка. Ой махнула чорноморка білою рукою: не буде вам, чорноморці, ніколи покою.
