Верчик, -ка, м.
1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи.
2) Сплетенный бубликъ.
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Звісти́ти Cм. звіщати.
Мара́нча, -чи, ж. Множество. Марата гусениц на капусті.
Позбиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Плохо поступить съ кѣмъ, обидѣть кого; повредить что. Позбиткував худобу.
Пообскубати, -ба́ю, -єш, гл. Ощипать, оборвать (во множествѣ).
Припорядити, -джу́, -ди́ш, гл. Принарядить; украсить; привести въ порядокъ.
Пропарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть парнемъ.
Статний, -а, -е. , статній, -я, -є. 1) = статечний. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде.
2) Зажиточный. Статній ґазда.
3) О верхней одеждѣ: длиннополый.
4) ста́тний вечір = свят-вечір.
