Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

передвік

Передвік, -ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку. К. Псал. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 116.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕДВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕДВІК"
Верчик, -ка, м. 1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи. Мир. Пов. І. 117. 2) Сплетенный бубликъ.
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе. Шух. I. 227.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Звісти́ти Cм. звіщати.
Мара́нча, -чи, ж. Множество. Марата гусениц на капусті. Вх. Лем. 434.
Позбиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Плохо поступить съ кѣмъ, обидѣть кого; повредить что. Позбиткував худобу. Вх. Зн. 51.
Пообскубати, -ба́ю, -єш, гл. Ощипать, оборвать (во множествѣ).
Припорядити, -джу́, -ди́ш, гл. Принарядить; украсить; привести въ порядокъ.
Пропарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть парнемъ.
Статний, -а, -е. , статній, -я, -є. 1) = статечний. Черк. у. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде. Васильк. у. 2) Зажиточный. Статній ґазда. Шух. І. 106. 3) О верхней одеждѣ: длиннополый. Гол. Од. 52. 4) ста́тний вечір = свят-вечір. МУЕ. III. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕДВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.