Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибавляти

Прибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прибавити, -бавлю, -виш, гл. Прибавлять, прибавить. Рудч. Ск. І. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБАВЛЯТИ"
Ба́бити, -блю, -биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать дѣтей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. І. 77.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Дали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Отдалять.
Додума́ти, -ся. Cм. Додумувати, -ся.
Злющий Cм. злючий.
Лепе́тя, -ті, об. Болтунъ, болтунья.
Надсіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надсі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Осѣдать, осѣсть немного. Гора надсіла й завалила хату.
Соняшно нар. Солнце свѣтитъ. На дворі соняшно.
Сталка Cм. сталька.
Суходревник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Лем. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.