Валюх, -ха, м. Пирогъ изъ картофеля и пшена.
Госте́ць, -тця́, м. Хроническій ревматизмъ въ суставахъ. Мнеть, як гостець бабу. Точно болѣзнь эта не опредѣлена, такъ какъ, повидимому, названіемъ гостець охватывается не одна болѣзнь. По народному вѣрованію гостець въ скрытомъ состояніи есть у каждаго человѣка и обнаруживается ревматическими болями, сыпями, чирьями, ранами. Нечистий, пога́ний госте́ць, що загнива́ється — очевидно сифилисъ.
Заморо́ка, -ки, ж. Помраченіе, а переносно: одуреніе, ошеломленіе, приведеніе въ безпамятство, мученіе. Ну, це діти! заморока світа. Оце мені чиста заморока з тими дітьми. Подол. г. заморо́ки на не́го упа́ли. Онъ лишился сознанія. Употребляется въ приложеніи къ человѣку, способному заморо́чити — сбить съ толку, одурить, вскружить голову. Котрий хлопець заволока, то то моя заморока. Ой дівчино-замороко, не йди замуж сюю року.
Змірити, -рю, -риш, змі́ряти, -ряю, -єш, гл. Смѣрить, измѣрить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє.
Неклен, -на, м.
1) Раст.: Чернокленъ, сережникъ, Acer tataricum.
2) Acer campestre. L.
Отрібка, -ки, ж. Родъ кушанья = отріб? З отрібки баба — шарпанина.
Пустувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Шалить, рѣзвиться, проказить. Не пустуй, а то битиму.
2) Пустовать, быть незанятымъ. Руїна ся пустує вже століття.
Роспеститися, -щуся, -стишся, гл. Избаловаться. Хоре коли не вмре, то роспеститься.
Сторжитися, -жуся, -жишся, гл. = сторгуватися. Так він почув, що в пана хорунженка у винниці брага добра і добре скотини доглядають, приїхав наняти і сторжитись.
Тіснуватий, -а, -е. Тѣсноватый.
