Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибріхувати

Прибріхувати, -хую, -єш, сов. в. прибрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше. Ном. № 8564.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБРІХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБРІХУВАТИ"
Ди́ркати, -каю, -єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.
Зав'я́нути и зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. ЗОЮР. І. 146. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло. Шевч. 121.
Ладенний млин. Мельница на плоту.
Лапнути, -ся. Cм. лапати, -ся.
Особистий, -а, -е. Личный.
Пакелат, -та, м. Родъ головного женскаго убора. Дали ми тя (молоду), дали в той перловой парті, тепер тя найдеме в білім пакелаті. Угор. Гол. IV. 441.
Паліччя, -чя, с. соб. Палки. Мнж. 169.
Сірочуватий, -а, -е. Сдѣланный изъ свиной кожи. Сірочуваті постоли. Добруджа.
Скавучання, -ня, с. Визжаніе, визгъ (собаки).
Туркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = туркотати. Голубка сивая да все туркотіла. Грин. III. 617. Послухавсь син, — мабуть густо та часто туркотіла жінка. Чуб. II. 434.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБРІХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.