Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Канун, -ну, м. Медъ, который варять къ храмовому празднику. Пішов по канун, та там і втонув.
Ковдоба, -би, ж. Озерцо.
Матер'я́нка, -ки, ж. Вѣнокъ изъ разноцвѣтныхъ бумажныхъ цвѣтовъ у дѣвушекъ.
Попереточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и переточити, но во множествѣ.
Приголовник, -ка, м. Каждое изъ четырехъ бревенъ, на которыхъ кладется печь въ гуцульской коли́бі.
Причастя, -тя, с. Причастіе. Украсти причастя. Не быть въ день причащенія въ церкви на вечернѣ.
Реж, -жа, м. Крыло рыболовной сѣти. В сітці дві пілки: режі, а в середині третя — пров'язь.
Сивизна, -ни, ж. Сѣдина. Сивизна на висках.
Скучник, -ка́, м. = скучень.
