Відвал, -лу, м. Отчаливаніе.
Искрити, -рю́, -риш, гл. Бросать искры. Сонце... искрило світом. Схиливсь до своєї жінки, оком искрить. ко́мін искри́ть — черезъ дымовую трубу вылетаютъ искры.
Коріньковий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька.
2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна... і запікана, і полинькова, і корінькова. На запікану корінькову купив кубеби й калгану.
Ляп! меж. Шлепъ, хлопъ. Не рад лях, що по уху ляп, а він хоче і вдруге.
Несказанний, -а, -е. Невыразимый, неизъяснимый. Крик, галас зчинили несказанний.
Нуждота, -ти, ж.
1) = нужда.
2) Болѣзнь. Бог дасть нуждоту, Бог дасть, що й оздоровить.
Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2.
Підхвістя, -тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя.
Пригребиця, -ці, ж.
1) Погребница, передняя часть погреба, сводъ надъ ступеньками, ведущими въ погребъ.
2) Входъ въ помѣщеніе съ гончарнымъ горномъ.
3) У колесниковъ: входъ въ яму, служащую для склада топлива и сообщенія съ топкой.
Уплавзувати, -зую, -єш, гл. Выгладить, уравнять ползая, лазя. Уплавзована нора.
