Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покойовий

Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЙОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЙОВИЙ"
Видансько нар. Видано. А за город знову 102 — чиж видансько? О. 1862. IV. 108.
Гаситель, -ля, м. Гаситель, гасильщикъ. К. Бай. 7.
Дба́ння, -ня, с. Радѣніе, стараніе, заботливость.
Затягти́, -ся. Cм. затягати, -ся.
Лю́дство, -ва, с. соб. Люди. І все те людство навколішки стало.
Напрямля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. напрямитися, -млю́ся, -мишся, гл. Направляться, направиться. Вийшли дівчата з Очкурового двору і напрямилися до батюшки. Мир. Пов. І. 147. Очі напрямились на його. Мир. ХРВ. 140.
Нарну́ти Cм. наринати.
Недоумкуватий, -а, -е. Неосмысленный, глуповатый. Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають. Ном. № 421.
Приглушувати, -шую, -єш, сов. в. приглуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Оглушать, оглушить. Од жалю і од плачу мов приглушений ходив. Сим. 219.
Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЙОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.