Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покойовий

Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЙОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЙОВИЙ"
Душа́рка, -ки, ж. и душарь, -ря, м. Въ заговорѣ отъ душі (опухоли на шеѣ) повидимому въ значеніи душительница, душитель. Мав душарь дев'їт синов, мала душарка дев'їт доньок. ЗЮЗО. II. 389.
Забезви́нно
Забере́жжа, -жа, с. Забережье.
За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. ІІ. 102. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = чаполоч. ЗЮЗО. І. 125.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31.
Попаніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться бариномъ. Ну, як уже й мужик попаніє, то хан з його буде. Харьк. у.
Снизька, -ки, ж. Часть ля́ди. (Cм.). Шух. І. 255, 256. Cм. снізка.
Упадатися, -дається, гл. безл. Случаться. Гол.
Шкідниця, -ці, ж. Причиняющая вредъ, вредящая.
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЙОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.