Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покойовий

Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЙОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЙОВИЙ"
Виплітка, -ки, ж. Косоплетка, ленточка изъ косы. О. 1861. XI. Св. 27. Гол. Од. 50. Твої коси росплітав, — де твої виплітки подівав? Лукаш. 154.
Ді́льний, -а, -е. Низменный.
Жальни́й, -а́, -е́. Печальный, грустный. Желех.
Запла́ва, -ви, ж. 1) Поемный лугъ. Харьк. у. 2) Плавающіе на рѣкѣ въ половодье дрова, камышъ, щепки и пр. Мнж. 180.
Захмарювати, -рюю, -єш с. в. захмарити, -рю, -рышъ,, гл. Покрывать, покрыть тучами, затмить, затемнить. Захмарывъ прежню його славу. К. Псал. 209.
Зузулина, -ни, ж. = зозуля. Закувала зузулина в саду на паду. Мил. 137.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки. Гол. Од. 21.
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Розсмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Разсосать.
Тройзіл, -лу, м. = троєзілля. Ой на горі, на високій тройзіл постелився. Гол. III. 315.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЙОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.