Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покойовий

Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЙОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЙОВИЙ"
Безугавно, нар. Безостановочно, безъ отдыха. Тут безугавно день і ніч вода біжить. Харьк.
Жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. ІІІ. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
Заверя́йка, -ки, ж. Родъ запора деревяннаго. Вх. Лем. 414.
Здиха́ночка, -ки, ж. Ум. отъ здиханка.
Клубок, -бка, м. Клубокъ. По нитці й клубка можна найти. Ном. № 7425. Ум. клубочок. Прийдеться ниточка до клубочка. Ном. № 4092. Мати Божа панчішку плете, а вони перед нею золоті клубочки держать. ЗОЮР. І. 305.
Обвалькувати, -ку́ю, -єш, гл. Облѣпить глиной.
Позорувати, -рую, -єш, гл. Обращать вниманіе. Cм. позір. Вх. Лем. 452.
Прокваснітися, -віюся, -єшся, гл. = проквасніти. Вх. Уг. 263.
Тирвак, -ка, м. Камень, находимый на тирлі 4, — онъ имѣетъ крапинки желтыя, красныя и бѣлыя. Шух. I. 225.
Тічити, -чу, -чиш, гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЙОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.