Випростувати, -тую, -єш, сов. в. випростати, -таю, -єш, гл. Выпрямлять, выпрямить; вытягивать, вытянуть. Випростав ти спину од тяжкої ноші. ніжки випростати. Умереть, издохнуть. До вечора й ніжки (півень) випростав.
Відворочати, -чає, гл. безл. Быть отвратительнымъ. (Вовкулаці) треба й конину їсти й падло, — одворочає.
Калиновий, -а, -е. Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. З-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. Калиновий кисіль.
Надзюбувати, -бую, -єш, сов. в. надзю́бати, -баю, -єш, гл. Наклевывать, наклевать.
Осавул, -ла, м. Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю.
Охижа, -жі, ж. Защита (въ смыслѣ строенія).
Партач, -ча, м. Пачкунъ, плохой ремесленникъ. Пізнає й грача, не партача.
Повставляти, -ля́ю, -єш, гл. Вставить (во множествѣ). Іди ж повставляй (очі), щоб вони мені бачили.
Припін, -по́ну, м. Привязь. Гей мої коні в хана на припоні.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше.
