Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поколихнути

Поколихнути, -ну́, -не́ш, гл. Покачнуть, пошатнуть. Дзвоничок цей дуже голосний, поколихнеш його тільки, зараз почуєш, як він задзвенить. Ком. Роз. II. 81. Положиш його на ту подушку і поколихнеш. Грин. II. 344.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛИХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛИХНУТИ"
Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
В'язь, -зі, ж. 1) = в'яз 3. В'язі мало на огудині. Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в'язі, то й геть то більше. О. 1862. І. 59. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в'язя. Грин. III. 528.
Гальмування, -ня, с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.
Напро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. напроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. (кого про що). Долго просить кого о чемъ. Тебе я тілько напросився. Федьк.
Погойдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Покачиваться. І ходила, погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Спосужати, -жа́ю, -єш, сов. в. спосудити, -джу, -диш, гл. Помогать, помочь, одолжать, одолжить, ссужать. Спосудьте мене, пустіть чистити ліс, бо нічим витопити. Міусск. окр. Волів спосужали перевозити бідним пашню, та й так тихенько декому роздавали всячину. ЗОЮР. II. 285.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень. Вх. Зн. 74.  
Цимбриння, -ня, с. = цямрина. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЛИХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.