Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покорм

Покорм, -му, м. Молоко матери (женщины, самки). Рудч. Ск. І. 135. Мати занедужала, і в неї не стало покорму. Стор. МПр. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОРМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОРМ"
Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Зігну́ти, -ся. Cм. згинати, -ся.
Мняч Cм. м'яч.
Платіж, -жу, м. платіжка, -ки, ж. Платежъ.
Понатискатися, -каємося, -єтеся, гл. Натолпиться. У кормчу понатискалось людей. Н. Вол. у.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Сеймик, -ка, м. 1) Ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.
Терасувати, -су́ю, -єш, гл. Мостить дорогу тарасом.
Фільварок, -рку, м. Ферма, загородный домъ. Тепер би нам наперти.... на панські замки, на двори й фільварки. К. ЦН. 210.
Хутро, -ра, м. Мѣхъ. Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла. Греб. 317.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОРМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.