Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покошинка

Покошинка, -ки, ж. Лугъ, только что выкошенный. Вх. Уг. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОШИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОШИНКА"
Ґля́ґаний, -а, -е. сир. Сладкій творогъ.
Зацу́пити, -плю, -пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш. Маркев. 51.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Згле́діти, -джу, -диш, гл. = зглядіти. Жита які, гречки! і оком не згледиш. Г. Барв. 102.
Льо́нок, -нка, м. Часть верстату. Шух. І. 255.
Переспівувати, -вую, -єш, сов. в. переспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Перепѣвать, пропѣть уже раньше пропѣтое; повторять, повторить пѣніе. Замісь своєї ступив на чужу тропу і переспівує думки народні. О. 1861. IV. 35. 2) Переводить, перевести стихами. Позичена кобза. Переспів чужомовних співів. Переспівував же їх Куліш Олелькович Панько. (Ж. 1897). 3) Только сов. в. Пропѣть, окончить пѣть. Як уже переспівают, то дівчата виходят із за стола. Грин. III. 514. Вже трейті півні переспівали. О. 1862. X. 13.
Підлега, -ги, ж. Часть воза: одна изъ трехъ жердей, лежащихъ на днѣ кузова подъ доской. Рудч. Чп. 250.
Праця, -ці, ж. Трудъ, работа. Шевч. 133. Котл. Ен. VI. 87. Кричитъ пробі її мати, щоб дівчину рятувати, каже, що за працю тую я дівчину подарую. Чуб. V. 1117. Ум. праценька. ЕЗ. V. 109.
Фик, -ка, м. Неблаговоспитанная дубина. Вх. Зн. 74.
Щербань, -ня, м. Сосудъ съ выбитымъ краемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОШИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.