Вершок, -шка, м.
1) Ум. отъ верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть очіпка.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ.
5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ. Лисина у шість вершків.
7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Захвабрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Захрабриться.
Латанина, -ни, ж.
1) Постоянное заплатываніе, накладываніе заплатъ. Докучила мені оця латанина; що день Божий латки латаю. Богодух. у.
2) Вещь, состоящая изъ заплать; рубище.
Мисли́вський, -а, -е. Охотничій.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Покотигорошок, -шка, м. = котигорошок.
Порпати, -паю, -єш, гл. Копаться, разгребать, выгребать (о курахъ и пр.). Кури порпають грядки. (Пес) порте яму. 2) Возиться, рыться въ чемъ.
Скараскатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться, отдѣлаться отъ.... Набіжить який чорт, то біди не скараскаєшся.
Тулійка, -ки, ж. = облімок.
Цибатень, -тня, м. = цибань.
