Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покопити

Покопити, -плю, -пиш, гл. Собрать, сложить въ копи. Г. Барв. 146. Покосили, погребли, а покопити — ні. Мнж. 166. Ми своєму пану ізробили славу: ой ми сіно покопти, вечеряти заробили. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОПИТИ"
Зґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Достать дно. Місця того ніхто не зґрунтує. Нволынск. у.
Змізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать, измыслить.
Куксин, -ну, м. Фуксинъ. Вас. 171.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій. Желех.
Натягти, -ся. Cм. натягати, -ся.
Обагрянок, -нку, м. = обаринок. Ум. обагряночок. Пішов милий на ярмарок, та й на ярморочок, — принесе мі сорок яблок та й обагряночок. Гол. II. 431.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать. Чуб. V. 26.
Страх 1, -ху, м. 1) Страхъ, ужасъ. Страхи на ляхи. Ном. № 871. Шила вдова молода край битого шляху, набралася удова великого страху. Н. п. 2) род. страха. Пугало, страшилище. 3) Привидѣніе, призракъ. 4)завдавати. Внушать страхъ, устрашать. А буде нашу тисячу гнати й рубати, буде нам, великим панам, страху завдавати. Макс. Ум. страшок.
Стріхавий, -а, -е. Взъерошенный, шершавый. Угор.
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.