Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покопити

Покопити, -плю, -пиш, гл. Собрать, сложить въ копи. Г. Барв. 146. Покосили, погребли, а покопити — ні. Мнж. 166. Ми своєму пану ізробили славу: ой ми сіно покопти, вечеряти заробили. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОПИТИ"
Багамел, -лу, м. Шутливое названіе палки, посоха. Мнж. 175.
Відлежати Cм. відлежувати.
Гарчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать. Собака гарчить. Рудч. Ск. І. 18. Чия б гарчала, а твоя б мовчала. Ном. № 3481. 2) = гарикати.
Довганя, -ні, ж. = Веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Єдини́ця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Чуб. V. 363. Ум. єдиничка.
Жрець, жерця́, м. Жрець. Жерці і ликторі стоять. Шевч. 607.
Карватка, -ки, ж. = кавратка. Повна карватка ще торішньої дулівки. Кв. Старий, дуже вже старий! Як візьме в руки карватку, шоб напиться води, то і в руках не здоліє держать. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.
Ля́шка, -ки, ж. 1) Полька. К. ЧР. 220. 2) Грядка. Черниг. у.
Мороква́, -ви, ж. Трясина. Гол. Вх. Зн. 37.
Пороспихати, -ха́ю, -єш, гл. То-же, что и розіпхати, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.