Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покопити

Покопити, -плю, -пиш, гл. Собрать, сложить въ копи. Г. Барв. 146. Покосили, погребли, а покопити — ні. Мнж. 166. Ми своєму пану ізробили славу: ой ми сіно покопти, вечеряти заробили. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОПИТИ"
Бирва, -ви, ж. = брова. Желех.
Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Душеня́тко, душеня́тонько, душеня́точко, -ка, с. Ум. отъ душа.  
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Матери́нський, -а, -е. = матерній. Привернися до мене своїм добрим і материнським серцем. Чуб. І. 92.
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Плястер, -ру, м. 1) Пластырь. 2) Сотъ меду.
Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Решетити, -чу́, -ти́ш, гл. Прежде покрыванія крыши соломой прокладывать на латахъ камышемъ или тонкимъ хворостомъ, что бы соломѣ было на чемъ держаться. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.