Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покопити

Покопити, -плю, -пиш, гл. Собрать, сложить въ копи. Г. Барв. 146. Покосили, погребли, а покопити — ні. Мнж. 166. Ми своєму пану ізробили славу: ой ми сіно покопти, вечеряти заробили. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОПИТИ"
Вабний, -а, -е. 1) Манящій, приманивающій. 2) Привлекательный, прелестный. Желех.
Гижа, -жі, ж. Гадость, мерзость. У хаті така гижа, що й навернутись гидко. Правоб.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Зробитися, -блюся, -бишся, гл. Сдѣлаться. Зробився мов несамовитий. Котл. Ен. II. 15. Усе зробилось, як бажали єзуїти. Стор. МПр. 72.
Напра́сниця, -ці, ж. Обидчица, задира. Масниця-напрасниця. Ном. № 527.
Нюнка, -ки, ж. Раст. 1) Sparganium simplex L. 2) Sparganium ramosum L. ЗЮЗО. I. 137.
Печура, -ри, ж. = печера 2. Браун. 6.
Пожалити 2, -лю, -лиш, гл. Пожалѣть. Пожаль мене, милий Боже, що я молоденька. Чуб. V. 831.
Посплітати, -та́ю, -єш, гл. Сплесть вмѣстѣ. Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи. Левиц. І. 347.
Теча, -чі, ж. Теченіе, течь. Теча як з лотоків.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.