Знаття, -тя́, с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. І. 96). коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав.
Знемагати, -гаю, -єш, гл. — на. Изнемогать отъ. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. на сон знемагати. Сильно хотѣть спать. А которії хмельні бували, на сон знемагали.
Обудити, -ся. Cм. обужати, -ся.
Оленець, -нця́, м.
1) Ум. отъ олень. Зілля спасає сиви оленець.
2) = оленок.
Поплентатися, -таюся, -єшся, гл. Потащиться. Поплентався старий до шинку. Поплентавсь на двір казать коні запрягати.
Судитися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Судиться. З багатим не судися, а з дужим не борися.
2) Совѣтоваться, обсуждать. Накинули на єї верьовку, зв'язали єї і судяться: шо їй зробити?
3) Предопредѣлиться, опредѣлиться, предназначиться. А я руда родилася, чорнявому судилася. Судилася злая доля, — мушу пропадати. Вона ж тобі, брате, дружиною не судилася.
Тічити, -чу, -чиш, гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить.
Уза, узи́, ж. Жирный налетъ на водѣ. А вода ж тобі у річці така, шо зверху так і плава уза — через те, шо мочуть шкури в річці.
Утирка, -ки, ж. = відмастка 1.
Фовзатися, -заюся, -єшся, гл. Ползать. Фовзаются.... гадина чорна і сороката.
