Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покотело

Покотело, -ла, с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. Шевч. (КС. 1885. ІІІ. 521).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТЕЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТЕЛО"
Ди́хало, -ла, с. Дыхательное горло. Ум. Ди́хальце.
Знизнутися, -зну́ся, -не́шся, гл.плечима. Пожать плечами. Знизнув(сь) плечима та й пішов. Н. Вол. у.
Золотило, -ла, с. Матеріалъ для позолоты: краска, шумиха и пр. Гол. IV. 402.
Позалітати, -та́ємо, -єте, гл. Залетѣть (о многихъ).
Прополоти Cм. прополювати.
Розшерепа, -пи, об. Человѣкъ, ходящій разставя ноги.
Сторгувати, -гую, -єш, гл. Сторговать. Грин. ІІІ. 325. Ой і там дівчина пшоно продавала, вона ж мені, молодому, люльку сторгувала. Чуб. V. 1179.
Таламбас, -су, м. = тулумбас.
Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Шаповальський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный, относящійся къ шерстобиту. Шаповальський цех. Була на йому біла свита із шаповальського сукна. Котл. Ен. II. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОТЕЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.