Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покотело

Покотело, -ла, с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. Шевч. (КС. 1885. ІІІ. 521).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТЕЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТЕЛО"
Бабусечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуся.
Відтручати, -ча́ю, -єш, сов. в. відтрутити, -тручу, -тиш, гл. Отталкивать, оттолкнуть, оттѣснять, оттѣснить, удалить. Старшина відтручає мене від батьківського грунту.
Кахольний, -а, -е. = кахельний.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Піджарювати, -рюю, -єш, сов. в. піджарити, -рю, -риш, гл. 1) Подогрѣвать, подогрѣть. 2) Поджаривать, поджарить.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники. ЗОЮР. І. 201.
Угорітися, -рюся, -ришся, гл. Разгорѣться. Вже добре вгорглось (про дрова в грубі).
Хвостняк, -ка, м. Раст. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125.
Хобот, -та, м. 1) Рыболовный снарядъ, плетеный изъ лозы. Вх. Пч. II. 24. 2) Хохолъ, хохолокъ. Ум. хобо́тик. Джаворонок мат на голові хоботик. Вх. Уг. 273.
Четверо числ. Четверо. Четверо яблучок котяться. Ном. Заг. № 463. У неї вже четверо дітей. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОТЕЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.