Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пококати

Пококати, -каю, -єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ). Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОКАТИ"
Бутурма, -ми, ж. 1) = здирок. Вас. 157. Cм. бурда. 2) Обрѣзки мездры, склеенные и спрессованные въ листы, — употребляются для каблуковъ въ простыхъ сапогахъ. Вас. 162.
Затруси́ти Cм. затрушувати.
Опічок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець. Г. Арт. (О. 1861. III. 81).
Письменство, -ва, с. 1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Г. Барв. 187. Сами з себе письменства повчились. Екатер. у. 2) Письменность. 3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум. Котл. Н. П. 341.
Поскарлючувати, -чую, -єш, гл. Искривить, согнуть (многихъ).
Преномерант, -та, м. Подписчикъ. Чи багато в тебе преномерантів на «Записки о Южн. Руси»? Шевч. (О. 1862. V. 10).
Сє! меж. Крикъ на корову, когда ее гонять. Вх. Лем. 472.
Скраю нар. Скраю. Моя хата скраю, я нічого не знаю. Посл.
Цю! меж. Крикъ, которымъ гонять свиней. Kolb. І. 65.
Чортяк, -ка, м. = чорт. З тих склепів виходит чортяк. Гн. І. 214. Пішли до того замку і здибали чортяка. Гн. І. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.