Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пококати

Пококати, -каю, -єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ). Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОКАТИ"
Вироб'Яки, -ків, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей. Шух. І. 120.
Глист, -та, м. Глиста.
Дже́ря, -рі, ж. = Джер.
Заболо́тний, -а, -е. Находящійся, живущій за болотомъ. Желех.
Кукурудз, -дза, м. Шишка хвойнаго дерева. Вх. Лем. 429.
М'я́вкати, -каю, -єш, м'явча́ти и м'явуча́ти, -вчу́, -чи́ш, одн. в. м'я́вкнути, -кну, -неш, гл. = нявкати, нявчати, нявкнути. Желех. Будеш м'явкав як той кіт. Грин. III. 653. Куниці кричать, м'явучать. Св. Л. 295.
Нехати, -ха́ю, -єш, гл. Не трогать. Нехайте, нехайте, — шо з нього буде! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов. К. (О. 1861. II. 228).
Шустати, -таю, -єш, гл. Шелушить, очищать отъ шелухи. Шустаний ячмінь. О. 1881. XI. Св. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.