Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пококати

Пококати, -каю, -єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ). Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОКАТИ"
Безхитрий, -а, -е. Безхитростный, наивный.
Вилучатися, -чаюся, -єшся, гл. Держаться криво, имѣть искривленный спинной хребетъ. Чуб. IV. I.
Зарату́нок, -нку, м. Помощь, поддержка, пособіе. Прилуц. у.
Ме́ндлик, -ка, м. Ум. отъ мендель.
Перенайти, -йду, -деш, гл.кого́. Перетянуть кого на свою сторону. Вх. Лем. 447.
Роззнак, -ка, м. роззнака, -ки, ж. Знающій человѣкъ. Встрѣчено въ употребленія только съ отрицаніемъ не: Бреше, бреше, а я слухаю та мовчу, наче б то я й не роззнак. Я жінка не роззнака, не знаю, куду обернутись. Cм. нероззнака.
Свіргун, -на, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Спичастий, -а, -е. Остроконечный.
Суш, -ші, ж. 1) Сухое время года. Така суш, що й жати не можна. Подол. у. 2) Сухія деревья. Це не садок, а сама суш. Подол. г. 3) Сухой валежникъ. Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне. О. 1862. II. Кух. 65. 4) Сухой воскъ, соты, изъ которыхъ нѣтъ меду. Вх. Лем. 472. Здається і взяток був, а тепер вибивати — суш та й годі. Подол. г.
Ушанування, -ня, с. Почтеніе, уваженіе. Не маю я ушанування. Котл. Ен. VI. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.