Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покраяти

Покраяти, -краю, -єш, гл. Порѣзать на куски. Та, покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку. Ном. № 939, стр. 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРАЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРАЯТИ"
Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь О. 1861. VIII. 8.
Відраджування, -ня, с. Отсовѣтываніе.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Забондарюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. О бочарѣ: заработаться. Аф.
Молочли́вий, -а, -е. Дающій много молока, обильный молокомъ. Чуб. III. 266.
Морко́ви́ця, -ці, ж. = морква 1. Обізвалась морковиця, гарбузовая сестриця. Чуб.
Накриши́ти Cм. накришувати.
Переполошкати, -каю, -єш, гл. = переполохати.
Хотя нар. 1) Угодно. Не так, як хотя, — так, як мога. Ном. № 4535. Нехай воно буде собі як хотя. К. ЧР. 400. Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати. МВ. ІІ. 118. Всі троє коней ходять де хотя. О. 1861. VI. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРАЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.