Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок.
Гуті́ння, -ня, с. Крикъ тетерева, токованье.
Зага́та, -ти, ж. 1) Насыпь изъ навоза у канавы, служащая вмѣсто забора. 2) Стѣнка хлѣва, состоящая изъ двухъ параллельныхъ плетней на четверть или полъ аршина другъ отъ друга, промежутокъ между которыми набить соломой. 3) Вѣтви терновника или другого колючаго дерева, положенныя сверхъ плетня, чтобы препятствовать перелѣзать черезъ него. О 1861. VIII. 93.
Капиця, -ці, ж.
1) = капець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт.
2) Кожаная связь, прикрѣпляющая въ цѣпѣ бич къ ціпилну.
3) мн. Гребень крыши на избѣ.
4) Бранное слово.
Котелок, -лка, м.
1) Ум. отъ коте́л. Докопавсь до грошей да й витяг як сили мога котелок хороший.
2) мн. Раст. Trapa natans L.
Мурма́ньчий, -а, -е. = муравиний. Мурманьча громадка. = мурашник.
Обважити, -ся. Cм. обважувати, -ся.
Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого.
Червонобокий, -а, -е. Краснобокій. Вийняв здорову дулю червонобоку.... і подає дівчині.
