Бордюг, -га и бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Ке (для ед. ч.), кете (для мн. ч.). Дай, подай, подайте. Що воно за сопілка, що вона так гарно грає?.. А ке, я заграю. Коли не вмієш пирога ззісти, ке його сюди. Кете лиш кресало та тютюну.
Мертв'я́чка, -ки, ж. Эпидемія, моръ. Тоді була мертв'ячка скрізь, люде здорово мерли.
Носяка, -ки, м. Ув. отъ ніс.
Опарати, -тів, м. мн. Облаченіе священника.
Побудувати, -ду́ю, -єш, гл. Построить. Побудували литвини церкву. Опочивав сном тихим, безпробудним, як сплять царі і дуки імениті, що помники собі побудували.
Пратися, перу́ся, -ре́шся, гл. Стираться. Загадка: Що на оті переться, а на воді сушиться?
Уворужувати, -жую, -єш, сов. в. уворужити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Вворужила єси на брата брата.
Чорнобілий, -а, -е. Отчасти черный, отчасти бѣлый. Чорнобілі леле 2ки порались було коло свого гнізда.
Чубатник, -ка, м. Раст. лиственница европейская, Larix europaea.
