Вакелія, -лії, ж. Раст. Polyporus fomentarius, губка огнивная. Губка, труть. Cм. векелия.
Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити.
Гав'Яр, -ру, м. Раст.: а) = гатарак. Acorus calamus L. б) Carex riparia L.
Гляганий, -а, -е и пр = ґляґаний и пр.
Клень, -ня, м. Рыба Squalus ephalus.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе).
Оборати, -рю, -реш, гл. Обойти плугомъ.
Рев, -ву, м. Ревъ. Скот пустився з ревом. Ввійшла к Юноні з ревом, стуком.
Ситощі, -щей и -щів, ж. Жиръ, жирное.
Ужалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сжалиться, пожалѣть кого. Ой пішла б ти, сиротино, мачухи б просила: може б вжалілась таки й сорочку пошила.