Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику!
Вісімнадцятий, -а, -е. Восемнадцатый. Наступила вісімнадцята весна.
Затрою́дити, -джу, -диш, гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце.
Зашеретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) О зернахъ: размолоть на крупу. 2) О льдѣ: затереть. Сього року під Вознесенським льодом зашеретувало.
Колодяччя, -чя, с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя.
Крамниця, -ці, ж.
1) Лавка. Завів крамницю з тютюном. Зайшов собі в таку крамницю, де продають фиги-миги і всякі ласощі. Гатц. 62.
2) Дощечка у сапожниковъ, на которой рѣжутъ товаръ и выстругиваютъ гвозди. Ум. крамничка.
Пайматка, -ки, ж. = пані-матка.
Пластунський, -а, -е. Принадлежащій пластуну. Пластунські курені.
Роскусити, -ся. Cм. роскушувати, -ся.
Угнітитя, ся. Cм. угнічувати, -ся.
