Верстовий, -а, -е. Верстовой. — шлях. Столбовая дорога. На верстовім шляху в полі корчма під вербою.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів.
Норити, -рю́, -риш, гл. Рыть норы.
Підлещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підлеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. Під голоту злюки підлестяться.
Просокотати, -чу́, -чеш, просокоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О курицѣ: прокричать, проклохтать, прокудахтать.
Пшоно, -на, с.
1) Пшено.
2) Названіе одного изъ отдѣленій игры въ кре́ймахи. Ум. пшінце́. Оце пшінце на кулешик і сало. Насип пшінця по колінця, водиці по крильця.
Росхита, -ти, об. Имѣющій нестройную походку, ходящій раскачиваясь. Така вже з неї росхита, — як іде, то все росхитується.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить.
Удушшя, -шя, с. Удушье.
