Досто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. досто́яти, -то́ю, -їш, гл. 1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. 2) Дозрѣвать, дозрѣть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти.
Дя́дьчин, -на, -не. = дядьків.
Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю.
Настобурчувати и настовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. настобу́рчити и настовбурчити, -рчу, -чиш, гл. Наеживать, наежить, приподнимать, приподнять (волоса, шерсть). Величезний звір .... підняв спину і настобурчив на спині темну сизу шерсть.
Ожинний и ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая.
Перетратите Cм. перетрачувати.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Порозболюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разболѣться (во множествѣ).
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ).
