Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покосити

Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Чуб. III. 136. Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці. Чуб. II. 409.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОСИТИ"
Біловус, -са, м. 1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе? Федьк. І. 25. 2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.
Бобро, -бра, м. = бобер 1. Харьк. у.
Наздопта́ти Cм. наздоптувати.
Негнівливий, -а, -е. Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан. К. ЧР. 122.
Окриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. окритися, -криюся, -єшся, гл. Покрываться, покрыться. Дніпр льодом окриється. Ясне небо окрилося темними хмарами. Мир. Пов. І. 132. Блискучі будинки, стіни мальовані! Як ви гарно сияєте, окрившись димами. К. Досв. 25. Ранами окрився на війні. Славою окриється козак. К. ПС. 66.
Пообсідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обсісти, но во множествѣ. Пообсідали кругом його жінка, батько й мати.
Поперемучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Измучиться (о многихъ).
Почовгати, -гаю, -єш, гл. Пошаркать, потереть (ногами).
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Удовбати Cм. удовбувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.