Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покревний

Покревний, -а, -е. Родной. Господоньку, пом'яни, душі померших родителів покревних. ЕЗ. V. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРЕВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРЕВНИЙ"
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Ломачо́к, -чка, м. Ум. отъ ломак.
Нагоро́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Награждаться, наградиться. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399.
Налютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Назлобствоваться.
Опаска, -ки, ж. Опасеніе. Без опаски спать лягли. Чуб. V. 1051.
Промога, -ги, ж. = проможність. Желех.
Професорство, -ва, с. Профессорство. Желех.
Утарабанити, -ню, -ниш, гл. Втащить, вбросить. Втарабанили б у воду. Мнж. 132. Втарабанила вона в діжу і житного (борошна). Мнж. 98.
Церківця, церковця, -ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ. Гол. Од. 73. Colb. I. 49.
Чапрак, -ка, м. Чепракъ. Стор. II. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРЕВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.