Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покоржавіти

Покоржавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться корявымъ.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОРЖАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОРЖАВІТИ"
Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Де́ргальна щі́тка, -ки, ж. Щетка круглой формы съ желѣзными зубьями для предварительнаго расчесыванія пеньки. Н. Вол. у.
Западо́к, -дка́, м. = западня. Мнж. 180.
Колінчастий, -а, -е. Колѣнчатый.
Нерадісно нар. Безотрадно, нерадостно. Нерадісно і смутно гляділа стара на свого сина. Стор. МПр. 56.
Обозний, -ного, м. Въ старомъ козацкомъ войскѣ: высшій военный чиновникъ, завѣдывающій обозомъ и артиллеріей, начальникъ штаба. Забрали гетьмана Остряницю, обозного Сурлика. Стор. МПр. 161.
Пімстити, -ся, -щу, -ся, -стиш, -ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару. Ез. V. 28.
Пробуркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. пробуркатися, -каюся, -єшся, гл. Просыпаться, проснуться, пробуждаться, пробудиться. Византія пробуркалась, витріщав очі. Шевч. 60. Прокинься, милеє дитятко, пробуркайся і проходись. Котл. Ен. II. 37.
Скрутний, -а, -е. Затруднительный, тяжелый, стѣснительный.
Топкуватий, -а, -е. Нѣсколько топкій. Топкуватий сніг. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОРЖАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.