Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вражий

Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Ном. № 12510. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Мет. 103., Ув. враженний. Е, враженний сину! Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВРАЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВРАЖИЙ"
Дербува́ти, -бу́ю, -бу́єш, гл. = Дербати.
Єдама́шковий, -а, -е. = адамашковий. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні. Котл. Ен. IV. 26.
Зашто́кати, -каю, -єш, гл. 1) Начать говорить «что». 2) Сбить съ толку, поставить въ тупикъ. Я його як заштокав, так він не знав шо й казати. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Карасьча, -чати, с. = карася́.
Немать нар. = нема.
Підмова, -ви, ж. Подговоръ, наущеніе, подстрекательство. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355. до підмови, на підмо́ву датися. Поддаться, уступить подговору, наущенію, позволить себя подговорить. Дяк неборак на підмову дався. Чуб. V. 1080. Дайся, дівча, мені на підмову, виведу тя з гаю на дорогу. Гол. І. 107. Ум. підмовонька, підмо́вочка.  
Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом. К. ЧР. 114.
Подолушка, -ки, ж. Часть оконной рамы: продольный брусокъ. Вас. 149.
Скот, -та, м. Скотъ, рогатый скотъ. Млини держав, скот продавав, то-що. ЗОЮР. І. 96. Ум. ското́к, ското́чок.
Харно нар. Чисто, опрятно. Гн. І. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВРАЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.