Бузок, -зку, м. Ум. отъ буз. Во многихъ мѣстностяхъ употребляется вмѣсто буз. Воркувала горлиця у садку, у куточку тихенькому на бузку. Ум. бузочок.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Лисови́нчик, -ка, м. Ум. отъ лисови́н.
Пояти, -йму, -жеш, гл. = поняти. А воячка жона сама єго стяла і другого си миністра пояла.
Прокіп'я, -п'я, с. Праздникъ 8 іюля (Прокопа).
Сірчастий, -а, -е. Сѣрнистый. Жадної ж там не матимеш помочі, де сірчастий вогонь заливає вочі.
Тарантля, -лі, ж. Тарантулъ.
Токарь, -ря, м. Токарь. Токаре-токарочку, виточи тарілочку. Ум. токарик, токаричок.
Упісля нар. Послѣ. На ярмарки я тільки замолоду ходив, а опісля покинув.
Шалтай, -тая, м. Сорванецъ. Вночі якісь шалтаї йшли та й затаскали його.
