Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поколодва

Поколодва, -ви, ж. Ловушка для лисиць и куницы: двѣ вбитыя въ землю развилки (розсохи), соединенныя бревномъ (победрина), въ развилинахъ ихъ лежитъ второе бревно (підколодник), а надъ нимъ третье (притяг), — посрединѣ оно поддерживается подставкой (свердлик), установленной на підколоднику, а на концы его наклонно положено два бревна (пільги): верхними концами они (зацѣпивъ сучьями) на підколоднику, а нижними на землѣ; звѣрь, силясь достать приманку, просовываетъ голову между двумя верхними бревнами, выталкиваетъ подставку и придавливается тяжестью упавшаго бревна за шею. Шух. I. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛОДВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛОДВА"
Вісімнадцятий, -а, -е. Восемнадцатый. Наступила вісімнадцята весна. Стор. І. 208.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Закаблу́чити Cм. закаблучувати.
Критика, -ки, ж. Критика. На Стрийковських, Коховських і Грондських нічого було п. Падалиці здаватись без усякої критики. О. 1861. X. 136.
Мали́зна, -ни, ж. Малость.
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.
Чирва, -ви, ж. Масть въ картахъ: черви. КС. 1887. VI. 463.
Чмола, -ли, ж. Насѣк. Xylocopa violaсеа. Вх. Пч. І. 8.
Шкірка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЛОДВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.