Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поколивати

Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛИВАТИ"
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Лободя́ний, -а, -е. Изъ лободи. Желех. Листя лободяне.
Наража́тися, -жаюся, -єшся, гл. Нараджуватися. Ой там Михальок умивається, із своїм таточком наражається. Грин. III. 43.
Покрасти, -краду, -деш, гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124.
Поприволікати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить (во множествѣ).
Скупіти, -пію, -єш, гл. Дѣлаться скупѣе. Ми все скупієм. Харьк. г.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.
Старичок, -чка, м. Ум. отъ старик.
Улещання, -ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. Стор. II. 216. В його слові улещання, а ні крихти правди. К. Псал. 21.
Чемерка, -ки, ж. 1) Родъ верхней одежды у мужчинъ съ таліей и со сборками сзади (изъ черкасину или подобной матеріи). КС. 1893. V. 279; XII. 447. Погонича вбрали в городську чемерку і в широчезні шаравари. Левиц. І. 410. 2) = чамара. Гол. Од. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.