Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покощувати

Покощувати, -щую, -єш, гл. 1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. Н. п. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Гол. II. 27. Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЩУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЩУВАТИ"
Бринталик, -ка, м. Ум. отъ бринталь.
Відкупляти, -ля́ю, -єш, сов. в, відкупити, -плю, -пиш, гл. Откупать, откупить, выкупать, выкупить. З моря душу виймала, од гріхів одкупляла. Чуб. V. 849. Я б рад одкупити батьківське гніздо, та Біг ма за віщо. Левиц. І. 422.
Відмащення, -ня, с. Смазываніе нитокъ основы відмасткою (Cм.). МУЕ. ІІІ. 13.
Гадай-Зілля, -ля, с. = білозор, Parnassia palustris L. ЗЮЗО. І. 130.
Позатримувати, -мую, -єш, гл. Задержать (во множествѣ).
Посміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. З посміху люде бувають. Посл. 2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила. Мил. 198.
Похвалити, -ся. Cм. похваляти, -ся.
Роток, -тка, рото́чок, -чка, м. Ум. отъ рот.
Ступ'яй, -п'яя, м. = ступяй = ступінь. Вх. Лем. 471.
Туркотіння, -ня, с. = туркотання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЩУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.