Водву́д, -да, м. = одуд.
Душогу́бний, -а, -е. 1) Убійственный. 2) Душу погубляющій. Ради душогубної користи.
Заде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. заде́ржатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Задерживаться, задержаться. Чує він, що плуг його за щось задержався. 2) Удерживаться, удержаться, сохраняться, сохраниться. Де-не-де задержались старі шапки.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Надгнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надгни́ти, -нию́, -єш, гл. Надгнивать, надгнить.
Пролуб, -бу, м. = ополонка. Скочив в пролуб, але більше того не робив, бо дуже го студінь проняла.
Рапотати, -почу, -тиш, гл. Трясти: перемѣшиваться.
Тигрів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ тигру.
Тьоророх меж. для выраженія пѣнія соловья. Ой у саді соловейки тьох-тьоророх.
Шанталавий, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ.
