Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покрадаємці

Покрадаємці нар. Тайкомъ, украдкой. Він покрадаємці від мене всю пшеницю попродав. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРАДАЄМЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРАДАЄМЦІ"
Ані! сз. См. союзъ А.
Зату́ркати, -каю, -єш, гл. 1) О голубяхъ: заворкотать. Гілля до гілля прихилилось, затуркали горлиці. Стор. І. 100. 2) Заговорить быстро. От як затуркали, затуркали, бо, звісно, як наші молодиці, скілько їх не буде, та як заговорять разом усі в один голос, так нічого і не второпаєш. Кв. І. 134. 3)го́лову. Сбить съ полку, затуманить (голову).
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Освічений, -а, -е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. І. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. ІІ. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.
Очиток, -тку, м. а также мн. очитки. Раст. Sedum acre. L. ЗЮЗО. І. 173, 136.
Позазнавати, -знаємо, -єте, гл. Испытать, извѣдать (о многихъ).
Похарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Попугаться нѣкоторое время (о лошади).
Слухм'я́ний, -а, -е. = Слухня́ний. Микола.... роботящий, слухмяний. О. 1861. VIII. 17.
Стелепати, -паю, -єш, гл. Свахлять. Стелепаєш того борщу.
Штанько, -ка, м. Носящій штаны. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРАДАЄМЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.