Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поколядь

Поколядь, -ді, ж. Припѣвъ къ колядѣ въ честь хозяина. Гол. IV. 553.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛЯДЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛЯДЬ"
Болячечка, -ки, ж. Ум. отъ болячка.
Дзвякоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Дзвякати. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41).
Добуття́, -тя, с. = Добування. Черном.
Дочи́стити Cм. дочищати.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Насвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Вдоволь посвѣтить. Тобі, місяцю, насвіти́тися, мені по світу надивитися. Марк. 91.
Раст, -ту, м. Раст. a) Primula veris. Шух. І. 22. б) Anemon nemorosa. Вх. Пч. І. 8.
Ростерти, -ся. Cм. ростирати, -ся.
Трицалівка, -ки, ж. Трехддюймовая доска. МУЕ. ІІІ. 29.
Хазяїн, -на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Н. п. Гостям сміх, а хазяїну сльози. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЛЯДЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.