Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покотити

Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Г. Барв. 37. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. Мет. 115. І гори покотив би. И горя мало. Мнж. 169. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Котл. Ен. V. 26. Сів на повозку і покотив у місто. Левиц. І. 446. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. ІV. 171. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. Греб. 400. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Греб. 384. Cм. покочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТИТИ"
Бляхівка, -ки, ж. Жестянка емкостью въ одинъ литръ. Шух. I. 101.
Висипатися, -паюся, -єшся, сов. в. висипатися, -плюся, -пишся, гл. 1) Высыпаться, высыпаться. Висипався Хміль із міха та показав ляхам лиха. Ном. № 664. 2) Показываться, показаться, проростая, (объ усахъ, бородѣ). Висипався чорний ус. Шевч. 555.
Жартовли́вий, жартовли́во = жартівливий, жартівливо. МВ. ІІ. 19.
Загриза́тися, -за́юся, -єшся, сов. в. загри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. Начинать споръ, ссору, заспорить. Загризався з братом. Мир. ХРВ. 138.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. Грин. III. 273. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? МВ. (О. 1862. III. 38).
Обрідити, -джу, -диш, гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу. Рк. Левиц.
Підкроювати, -кро́юю, -єш, сов. в. підкроїти, -крою́, -кроїш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать (одежду). Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.
П'януватий, -а, -е. Немного пьяный, выпивши. Черк. у.
Сайгак, -ка, м. 1) Дикая коза, сайга. З власних рук годував диких кіз, сайгаків. Стор. II. 56. 2) Колъ вышиною съ человѣка; два такихъ кола, забитые рядомъ, служать снарядомъ для привязыванія овецъ: шею овцы вкладываютъ между ними, а сверху ихъ связываютъ. О. 1862. V. Кух. 32, 38. А ну, хлопці, піймайте оту вівцю та в сайгаки її, а то вона ще одкинеться од ягняти. Ейск. у.
Стурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить, встревожить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.