Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покотити

Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Г. Барв. 37. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. Мет. 115. І гори покотив би. И горя мало. Мнж. 169. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Котл. Ен. V. 26. Сів на повозку і покотив у місто. Левиц. І. 446. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. ІV. 171. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. Греб. 400. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Греб. 384. Cм. покочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТИТИ"
Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Вовна, -ни, ж. Шерсть овечья. Із його добра, як з козла — ні вовни, ні молока. Ном. № 7582. наказав три мішки (сім мішків) гречаної возни. Наговорилъ чепухи. Ном. № 13013. Ум. возночка.
Зачіля́пнути, -ну, -неш, гл. Захватить, заграбастать, забрать. У мене всіх трьох синів зачіляпнули у службу. Харьк. у.
Зелемизелоня, -ні, ж. = земизеленя. Вх. Пч. І. 9.
Козакин, -на, м. Козакинъ. Вийняла жінка з скрині мій милиціонний козакин, що порвалось — позашивала. Стор. І. 161.
Кукільчик, -ка, м. Ум. отъ кукіль.
Розводитися, -джуся, -дишся, сов. в. розвестися, -дуся, -дешся, гл. 1) Разводиться, развестись, разойтись. Нам (чоловікові й жінці) і сходитись не треба було, а розвестись і Бог велів. Левиц. І. 521. Розведеться з жінкою. Єв. Мр. X. 11. 2) Разниматься, разняться. 3) Разводиться, развестись, расплаживаться, расплодиться, размножиться. Ном. № 14217. Малих (дві риби) укинули у воду, щоб розводились. Чуб. І. 144. 4) Распространяться, распространиться (о словесномъ или письменномъ изложеніи). Письмо було коротеньке. Батько знать не мав часу розводитись. Левиц. Пов. 287.
Упасатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Опоясаться. Не мав паса, не впасався. Гол. 2) Утучниться, вскормиться.  
Хазія, -зії, ж. Громадина. Оттакої хазії, як ішла сьогодні через нашу слободу, я зроду-віку не бачила. Волч. у.
Шуварів, -рова, -ве Относящійся къ растенію Acorus calamus. Загадка: Шуварова сестра, шуваром ішла (риба). Ном. стр. 293, № 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.