Відшукувати, -кую, -єш, сов. в. відшукати, -каю, -єш, гл. Отыскивать, отыскать. Помогли одшукати його.
Забі́й, -бо́ю, м. 1) Убой, убіеніе. бий його́ до забо́ю. Бей его до смерти. як у забі́й би́ти. Дѣлать что-либо не переставая, безпрестанно. Як у забі́й б'є мороз (день у день). Жалілися на проклятущий мороз, що як у забій забив — день у день. Перепели хававкали та як у забій били. 2) ? Великі забої були на шляху. Екатер.
Задратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задразнить. Задратував турчина.
Збі́рка, -ки, ж. 1) Сходка, собраніе. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. 2) Собраніе чего-либо. 3) Мѣстныя овчины, скупаемыя на полтавскихъ ярмаркахъ.
Наві́тній, -я, -є. Захожій, чужой; недавно явившійся. Це чоловік новітній, він здалека відкільсь. У його були воли новітні й коні новітні: часто мінялись то по одній, то по кілька штук, — сьогодня прибудуть, приведуть їх до його, а завтра й нема.
Пахвина, -ни, ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.
Підбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підбити, підіб'ю, -єш, гл.
1) Подбивать, подбить. Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб'ють кониченьки ноги.
2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита. він лисом підшитий, псом підбитий. Хитеръ какъ лисица, золъ какъ собака.
3) О тѣстѣ: 4) Окучивать, окучить (растенія). Дівчата... тютюн підбивали. Я вдень, до обід, гурки підбивала.
5) Покорять, покорить, подчинить, поработить.
Підгорниця, -ці, ж.
1) = підгорлиця 1. = підгорля 2.
2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло).
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом.
Усьогосвітній, -я, -є. = усесвітній. Всьогосвітнє горе. Нехай наших гасителів поб'є всьогосвітній сором.
