Вечоряти, -ря́ю, -єш, гл. = вечоріти. Уже вечор вечоряє.
Визолочувати, -чую, -єш, сов. в. визолотити, -чу, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, вызолотить. Як би в мене була золота солома, я б вас, каже, визолотив.
Дарморо́с, -су, м. Раст.: лицій, Lycium barbarum.
Кепкування, -ня, с. Насмѣшка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу.
Настоящий, -а, -е. = справжній. Настояща козачка.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили.
Пуплянок, -нка, м. = пуп'янок. Ум. пупляночок.
Росписка, -ки, ж. Расписка. Ходім у хату роспуску писати. Я не повірю на слові: хай дасть мені росписку, своєю кров'ю написану. Ум. ро́списочка.
Угнівитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = угніватися. Дуже вгнівивсь на мене.
Хотя нар.
1) Угодно. Не так, як хотя, — так, як мога. Нехай воно буде собі як хотя. Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати. Всі троє коней ходять де хотя.
