Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Отпаять.
Грезе́т, -ту, м. Парча, глазетъ. Глянь на себе: вся в перлах.... грезеті, в оксамиті.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Обшкрябати, -баю, -єш, гл. Обскресть.
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. От ми й стали коло шляху і шапка познімали.
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Порох, -ху, м.
1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. У хаті по стінах порохи. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили.
2) Порохъ. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Ум. порошок.
Стишіти, -шію, -єш, гл. Стихнуть.
Труський, -а, -е. Тряскій. Дорога труська. Труський кінь.
Уторник, -ка, м. = утірник.
