Випіратися, -раюся, -єшся, сов. в. випертися, -пруся, -прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылѣзть. Як посадили їх у рештанську, — вони випіралися з неї сами й вікно видрали.  чи воно вже виперлося з півдня? Перешло ли уже за полдень?                         
                        
                                                
                          Гіркота, -ти, ж. = гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має.  Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти.                         
                        
                                                
                          
	Замоти́личити, -чу, -чиш, гл. Объ ульѣ пчелъ: дать проникнуть въ улей вощинной моли. 
                        
                        
                                                
                          
	Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить!  Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити.  2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла!   Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже... 
                        
                        
                                                
                          Порити, -ри́ю, -єш, гл. Изрыть. Увесь город мені ваші свині порили.                         
                        
                                                
                          Порозгойдувати, -дую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).                        
                        
                                                
                          Порозсипатися, -паюся, -єшся, гл. Разсыпаться (во множествѣ).                        
                        
                                                
                          Пригасати, -са́ю, -єш, сов. в. пригаснути, -сну, -неш, гл. Притухать, притухнуть, пригаснуть.                        
                        
                                                
                          
	Сідуха, -хи, ж. Торговка, сидящая на базарѣ. Сластьони шквариливь, сідухи цокотіли. Побіг циган меж сідухи, купив собі хрону. 
                        
                        
                                                
                          Скоїтися, -їться, гл. безл. Произойти, случиться (преимущ. о дурномъ). Загоїться поки вісілля скоїться.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          