Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порізно

Порізно нар. Отдѣльно, врозь. Н. Вол. у. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно. Ком. І. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЗНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЗНО"
Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан. Вх. Зн. 6.
Вибичуватися, -чуюся, -єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. І. 146. Вибичувався з хурою на гору. Зміев. у.
Глузовниця, -ці, ж. Насмѣшница.
Ма́товий, -а, -е. Матовый. Глянуло з дзеркала неначе її широке матове, трохи смугляве лице. Левиц. І.
Ме́рин, -на, м. Меринъ, холощеный жеребець. Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. К. ЧР. 115. Ум. мерине́ць. Ном. № 770.
Небагато нар. Немного, мало.
Нетям, -му, м. Непониманіе. Мрячить їм нетям пам'ять. К. ПС. 40. Віддавалась їй безсильна в нетямі людина. К. МБ. XII. 262.
Орнаута, -ти, ж. = арнаутка. Озимини по півтори, а орнаути копу, — треба її змолотити та доброму хлопу. Грин. III. 635.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Убезпе́ка, -ки, ж. Обезпеченіе отъ опасности, безопасность. К. Бай. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІЗНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.