Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порихтувати

Порихтувати, -ту́ю, -єш, гл. Снарядить, приготовить. Та порихтуй воза, а я піду за волами. Черк. у. Велів гармати порихтувати, на Вирвин город стріли пускати. Мет. 335.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРИХТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРИХТУВАТИ"
Винаходити, -джу, -диш, сов. в. винайти, -йду, -деш, гл. 1) Отыскивать, отыскать, разыскать. 2) Открывать, открыть; изобрѣтать, изобрѣсти.
Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Задуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задохнуться. Такий сморід, що й задушитися можна. Дещо, 53.
Оглухнути, -ну, -неш, гл. Оглохнуть. Всі оглухли, похилились. Шевч. Оглухли, не чують. Шевч. 210.
Підклонити, -ся. Cм. підклоняти, -ся.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш. Гн. II. 260.
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна. Н. Вол. у.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Чваркати, -каю, -єш, гл. = цваркати 2. Вх. Зн. 77.
Чишка, -ки, ж. 1) = цєшка. Черниг. у. 2) = пучка 1. Вх. Пч. І. 15. Cм. пушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРИХТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.