Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порикожа

Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРИКОЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРИКОЖА"
Глухнути, -ну, -неш, гл. Глохнуть.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Мет. 259. Заревіло, загреміло, застугоніла земля. Стор. МПр. 143.
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Ирджок, (джка?), м. Землеройка, Sorex. Вх. Уг. 242.
Лелі́яти, -лію, -єш, гл. Лелѣять. Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла. Гол. І. 164.
Олінь, -ня, м. = олень. Олінь лісний, бігун бистрий, а людей боиться. Гол. І. 376. Ум. олінець.
Підгилювати, -люю, -єш, сов. в. підгили́ти, -лю, -лиш, гл. Подбрасывать, подбросить мячъ для удара палкою (гилкою). КС. 1887. VI. 459.
Поворітка, -ки, ж. Поворотъ на дорогѣ.
Ценцерія, -рії, ж. = центурія. Вх. Уг. 273.
Ціба́, и цібе́, меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. Херс. А ціба! окропу на пса! ціба! Вх. Зн. 78. Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРИКОЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.