Виноватниця, -ці, ж.
1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці.
2) Должница.
Доба́, -би́, ж. 1) Сутки. Дві добі лежав я в ліжку. Як я умру, до візьмеш мене на три доби до церкви, і дяк нехай три ночі читає надо мною псалтиру. 2) Пора, время. Нічної доби з неволі утікали. Ув обідню добу там і опинивсь. В таку добу під горою щось біле блукає. 3) Возрастъ. Два молодці так вашої доби. Cм. Діб.
Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Заси́рнювати, -нюю, -єш, сов. в. заси́рнити, -ню, -ниш, гл. Запачкивать, запачкать сыромъ.
Опазолитися, -люся, -лишся, гл. Обвариться щелокомъ.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть.
Смаровний, -а, -е. Смазанный, подмазанный. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смаровний.
Стрицовий, -а, -е. Страусовый. Стрицове пірько.
Цебер, -бра, м. Большое ведро, (бадья). У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відром-цебром вино розливають. В-осени ложка води, а цебер болота. Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила.
2) Кадка, чанъ, лохань. Назбірали (молока) цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. Ум. цебрик.
