Відтручувати, -чую, -єш, гл. = відтручати.
Гірчишник, -ка, м. Горчичникъ.
Завдя́чений, -а, -е. Благодарный. Завдячений постові, що він квітками душі своєї уквітчав його щастя,... просив його до себе.
Заміта́вка, -ки, ж. 1) Съ удар. на предпосл. слогѣ. Половая щетка. 2) Лопата для горящихъ углей.
Купчик 2, -ка́, м. Покупатель. Учора купчик приходив, — чи не продам меду.
Сестрінок, -нка, м. = сестрінець.
Смалець, -льцю, м. Стопленный птичій жиръ, стопленное свиное сало.
Трусь-трусь, меж. для призыва кролика.
Тягло, -ла, с.
1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі.
2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Чи багато тягол було на роботі? Также: комплекта воловъ въ три-четыре пары для плуга.
3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ). А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки.
4) тягло́м тягти. Тащить по землѣ. Ум. тяге́льце.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать.
