Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порібрє

Порібрє, -ря, с. = порібля. МУЕ. І. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІБРЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІБРЄ"
Бичуш. Клички быка.
Близень, -зня, м. Близкое разстояніе.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Зруйнування, -ня, с. Разореніе, разрушеніе. Стор. II. 137.
Нассятися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Насосаться вдоволь. Іде комар із своїм військом... «Ей, Іване Голику, дай моєму війську крові напиться!»... Він зараз сорочку з себе... Комарі нассались і полетіли. ЗОЮР. II. О2.
Перечикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. перерѣзать.
Світленько, світлесенько, нар. Ум. отъ ii. світло.
Укучно нар. вкучно мі. Мнѣ наскучило, надоѣло. Вх. Зн. 8.
Цмокати, -каю, -єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.
Чабрак, -ка, м. Чепракъ. На коні узда шовкова, турецьке сідло, на чабраці з кармазину золоте письмо. Млак. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІБРЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.