Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. Громадська Громадська справа. Громадський суд. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав.
Доко́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. доколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Докалываться, доколоться.
Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота.
Зімодра, -ри, ж. Раст. Lysimachia vulgaris. L.
Мо́щі, -ще́й, ж. мн. Мощи, останки. Ой я ж кажу — в саду лежу, аж я в нехворощі, ізсушилась, ізв'ялилась, тілько мої мощі.
Прожерливий, -а, -е. Прожорливый.
Ротній, -я, -є. Ротный. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки.
Рясно нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Сади цвіли рясно. Рясно-рясно плакала. Ум. рясненько, ряснесенько.
Сахатися, -хаюся, -єшся, гл. Отдаляться, чуждаться, избѣгать. Дитина сахається її. Сахайся брехні. Сахається вона тебе, як чорта.
Усмакувати, -кую, -єш, гл. Найти по вкусу что, разлакомиться на что. Діти вскакували горох. Не їдять діти й огірків, як усмакували губи ( = гриби).
