Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозбужати

Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала. Мет. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗБУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗБУЖАТИ"
Брундишка, -ки, ж. Раст. Bulbocodium ruthenicum. Анн. 72.
Заколоти́ти Cм. заколочувати.
Натрусом нар. О мѣряніи сыпучихъ тѣлъ: не набивал, не натискивая сверху, а довольствуясь тѣмъ, сколько войдетъ при простомъ насыпаніи. Натрусом міряти овес, жито.
Орний, -а, -е. Пахатный.
Освідчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Принцизна, -ни, ж. Принцесса. Драг. 259. Хиба принцизни ждеш? Федьк. Бив єден царь, а ніхто не міг до його принцизни доступити. Драг. 274.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Розжалити, -ся. Cм. розжаляти, -ся.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОЗБУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.