Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозбужати

Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала. Мет. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗБУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗБУЖАТИ"
Гальміз, -за, м. Отверстіе въ обухѣ топора для вставки топорища. Н. Вол. у.
Ди́нда, -ди, м. Шатунъ.
Купратий, -а, -е. Имѣющій большой задъ (о людяхъ, птицахъ). купрата дівка. Родъ брани.
Лагідний, -а, -е. Кроткій, мягкій, тихій, нѣжный. Щастя, що Господь йому послав за його добру лагідну вдачу. Г. Барв. 148., Ум. лагідненький.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці. Ном. № 13288.
Натнути, -тну, -не́ш, гл. = натякнути. Ти натни мені тоді, щоб я згадав. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Порплитися, -плюся, -плишся, гл. = порпати. Порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді. Мир. ХРВ. 88. І чого ти там так довго порплишся? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сторожок, -жка, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ столбиковъ, за которыми движется заставка. Черн. у.
Ступиця, -ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей. О. 1862. II. 62.
Сцільник, -ка, м. = стільник. Маркев. 17, 169. Ум. сцільничо́к. Стор. І. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОЗБУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.