Гладуха, -хи, ж. Полная, жирная женщина.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко.
Засця́ти, -ся. Cм. засцикати, -ся.
Збавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. вба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Лишать, лишить. Нехай тебе, чужий батько, синочку, не лає, щастя твого козацького навік не збавляє. — ві́ку, життя́. Лишить жизни, погубить. Чому мені злої долі, чом віку не збавиш? Ой чи вдариш, чи не вдариш, тілько мені життя збавиш. 2) Губить, погубить. Ой лежить же п'яний сотник Харко та тепер його збавляйте. Нехай буду один погибати, козацького війська не збавляти. 3) Портить, испортить, искалѣчить; подорвать. Збавив же ти кобилу сиву. Боюсь... щоб ти мене не зрадила, моєї русої кісочки не збавила. Нащо ти нам чорта ізбавив? Щоб зараз його вилічив! Силу втратила, здоров'я збавила. 4) Истрачивать, истратить попусту. Матінка кричить, а батенько ще гірше: «щоби-сь не ходив до дівчини більше. Нащо ж тобі, синку, ніченьки збавляти? Коли її любиш, то позволяю ті взяти». 5) Избавлять, избавить. Не чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого.
Змова, -ви, ж.
1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові.
2) Заговоръ.
Крижмо, -ма, с. Ризки. А кума одріже полотна на крижмо.
Майда́нний, -а, -е. Относящійся къ майдану. Майданний дьоготь. Поніміла майданна громада.
Назори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою.
Підканцелярист, -та, м. Подканцеляристъ, приказной служитель. Підканцелярист із суда.
Халамидник, -ка, м. Оборвышъ, босякъ.
